Подія

Вкладиши від жувальної гумки Donald

Written By: admin - Бер• 26•10

З початком перебудови в країну стала проникати імпортна жуйка. Першою прорвалася компанія Wrigley з м’ятним і фруктовим смаком. Але дітям подобалася зовсім інша жуйка (переважно турецького виробництва) – з вкладишами. Вона радикально відрізнялася від радянської: паралелепіпед в яскравому фантику. Під фантиком знаходився вкладиш – картинка з фотографією або мальованим коміксом.
Найпопулярнішими жуйками в той час були: «Donald», «Turbo», «Bombibom», «Love is …»,« TipiTip ». Багато дітей захоплювалися колекціонуванням вкладишів. Пристойна колекція була предметом гордості господаря і давала йому певний статус. Вкладиші «Turbo» із зображенням гоночних машин вважалися самою твердою валютою. Дівчата віддавали перевагу “Love is …» з коміксами на любовну тематику.

На вкладиші також грали. Кілька людей, сидячи на підвіконні під час шкільної перерви, складали свої вкладки і по черзі плескали по ній долонею. Якщо при бавовні вкладиші переверталися, гравець забирав їх собі.

Трохи пізніше стали з’являтися жувальні гумки з наклейками. Це були наклейки з кадрами з фільмів «Термінатор», «Элен и ребята», «Звездные войны». У результаті, страждали холодильники, пенали, ліфти, а по ескалаторах в метро можна було навіть вивчити короткий зміст тих же «Элен и ребят».

Набували жуйки в комерційних наметах або у бабок-спекулянток. Батьки часто не заохочували любов до жуйку, розповідаючи страшні історії про зіпсовані шлунки і недовирезани апендицити. У школах категорично забороняли жуйку («Що ти як корова на уроці жуєш?») І примушували викидати її прямо під час уроку. Також вчителі справедливо побоювалися, що використані жуйки будуть залишатися приклеєними на партах і стільцях. Тому прийти в школу, ліниво жуючи, було верхом виклику суспільству і, як не дивно, елементом престижу.























































































































































You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.

Залишити відповідь